Мої доробки

Структурно-змістовий аналіз твору в початковій школі

План

1.     Шляхи аналізу художнього твору: сюжетний (розгортання дії), пообразний, проблемний, лінгвістичний (мовно-стилістичний).

2.     Особливості аналізу твору в початковій школі. аналіз.

3.     Рівні структурно-смислового аналізу.

Список літератури:

1.       Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 4 (3) класів. Рідна мова. Читання. Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1998.

2.       Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 кл. К.: Радянська школа, 1991. – 110 с.

3.       Державний стандарт початкової загальної освіти // Освіта України. – 2000 р. – № 50. – С. 10-25.

4.       Методика викладання української мови: Навч.посібник / С.І.Дорошенко, М.С.Вашуленко, О.І. Мельничайко та ін. За ред. С.І. Дорошенка. – К.:Вища школа 1992. – С 103 – 183.

5.     Методика викладання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За наук. ред.. М.С.Вашуленка . – К.: Літера ЛТД, 2010. – 364 с.

6.       Савченко О.Я., Мовчун А.І. Читання / У зб. “Навчання і виховання учнів 3 кл.”: Методичний посібник для вчителів. / Упор. Савченко В.Я. – К.: Початкова школа, 2004 – С. 146-205.

7.       Русский язык в начальных классах: теория и практика обучения / М.С. Соловейчик. – 4-е изд., стереотип. – М.: Издательский центр “Академия”, 1998. – С. 321- 339.

Аналіз тексту – вид роботи, що передбачає з'ясування особливостей ідейно-тематичного спрямування, побудови тексту, стильових та стилістичних властивостей, характеристики   мовних засобів щодо ефективності їх використання з метою реалізації комунікативної

Аналіз змісту твору спрямований на з'ясування його теми і ідеї,  сюжету і композиції, образів і художніх засобів зображення.

Розкриття ідейної спрямованості твору — це основа аналізу художнього тексту. Розкриття ідеї об'єднує всі компоненти аналізу твору (роботу над образом, композицією, художньо-зображувальними засобами).

Базуючись на ідеї, вчитель намічає систему запитань і завдань, завдяки якій учні усвідомлюють задум письменника.

У практиці навчання молодших школярів цілком виправдовує себе такий підхід до аналізу художнього твору, згідно з яким з'ясовується, про що розповідає письменник (тобто тема твору) і що він хотів сказати читачу (головна думка).

Для того щоб підвести молодших школярів до розуміння ідеї, необхідно з'ясувати мотиви поведінки дійових осіб, їх ставлення до фактів і подій, про які розповідаються у творі. Існує тісний взаємозв'язок і взаємозумовленість між ідеєю, системою образів, конкретним життєвим матеріалом і авторським світоглядом. Це повинен враховувати вчитель. Тому аналіз твору повинен, по можливості, переходити у вільну бесіду.

Шляхи аналізу літературного твору

Кожен із шляхів аналізу не тільки роз'єднує твір, але  і збирає його як смислову і структурну єдність, тільки досягає синтезу різними способами.

Аналіз розвитку дії (сюжетний).

Цілісний аналіз, за словами М.А.Рибнікової, - це аналіз ходу розвитку подій. Побудова аналізу визначається сюжетом твору, а одиницею аналізу,  основною ланкою його є епізод, сцена

Передбачає роботу над сюжетом літературного твору і його елементами (епізодами). Необхідно прагнути до конкретного, повного, яскравого відтворення картин, створених письменником. Слід відшукати зв'язки між вчинками і характерами, подіями та ідейним задумом твору.

Значимим для розуміння змісту тексту є початок (експозиція і зав'язка) та кінець (розв'язка), бо вони найбільш повно виражають тему та ідею художнього твору.

Цілісний аналіз -

Аналіз художніх образів (пообразний).                 

Образ - основний елемент художньої літератури. У процесі аналізу учні повинні зрозуміти і характеристику образу (героя, пейзажу), і смислове навантаження його в загальній структурі уроку.

Послідовність аналізу художньоuj образу.  1. Характеристика героя з опорою на сюжет. Героя характеризують: - зовнішність;

-         вчинки;

-         мовлення;

-         ставлення до інших героїв;

-          ставлення інших героїв до нього.

2. Розгляд взаємин героїв.

Діги повинні зрозуміти мотиви і причини поведінки персонажів (особисті якості характеру або соціальна дійсність).

3. Розгляд ролі пейзажу чи інтер'єру в сюжеті;

4. З'ясування ідеї твору - що саме хотів сказати автор своїм  твором.  

5. Виявлення особистого ставлення дитини  до образу і до того, як його створено.

Прийоми роботи над характеристикою персонажа:

-  учитель називає якості героя і просить учнів навести приклади, що їх підтверджують;

-  пропонуємо дітям самим назвати якості характеру героя;

- зіставляються герої одного твору близьких за  тематикою.

Прийоми роботи, що виявляють ставлення автора до дійових осіб:

- учитель сам характеризує ставлення автора до героя, а учні підтверджують це текстом;

- учитель привертає увагу дітей до авторських слів, що приховують характеристики героя, а діти розшифровують дії, інтонації, вираз обличчя тощо;

-  разом з учителем діти проводять    експеримент: вилучають із тексту слова, вирази, які містять авторську оцінку(це  допомагає усвідомити роль характеристики)

-  за відсутності авторських оцінок діти придумують їх разом з учителем.

Проблемний аналіз будується  на питаннях, відповіді на які передбачають протилежні думки.
Проблемне питання – це питання, створює можливість неоднозначних відповідей, веде до пошуку рішення, розгорнутому доведенню.

Проблемну ситуацію необхідно будувати з опорою на події твору. Характерними рисами проблемних питань є:

-  наявність протиріччя і можливість альтернативних відповідей.

        -   питання, що захоплюють;

-         відповідність природі твору.

-         об'ємність, тобто здатність охопити не лише одиничний факт, а й широке коло матеріалу.

Питання проблемного характеру доречні тоді, коли можливе різне розуміння героїв, їх вчинків, дій, етичних проблем, яких торкається автор.

Лінгвістичний (мовний, стилістичний) аналіз.

Це аналіз використання автором мовних засобів у художньому тексті. Роботу над словом слід спрямувати на те, щоб допомогти дітям усвідомити образний зміст твору, думки і почуття письменника, що втілюються у доборі лексики, ритмі фрази, в художній деталі Для лінгвістичного аналізу добирають ті слова і вирази, які допомагають зрозуміти ідею твору.

Цікавим для дітей є стилістичний експеримент (заміна авторського слова чи виразу синонімом). Як краще?

Комбінований аналіз.

Наявні елементи всіх аналізів. Цей вид аналізу переважає уроках класного читання.